Волинь туристична

Замок Любарта
   Наприкінці Х ст. Волинь разом із Луцьком увійшла до складу Київської Русі і стала її західною окраїною. На сторінках руських літописів Луцьк вперше згадується в описі подій 1085 р., і саме від цієї дати ведеться історія міста. Назва міста походить від слова "лука", що із східнослов’янської мови означає "закрут, заворот, коліно", яке робить річка Стир у тому місці, де виникло місто. Найдавніша назва міста "Лучеськ" з часом змінювалася і поступово набула сучасної форми - Луцьк.
  Історія замку налічує близько шестиста років – ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав   будівництво фортеці. Однак повністю задум був втілений лише у 1430-1542 рр. за часів пануваня князя Свидригайла. Незважаючи на те, що будівництво здійснювалося за єдиним задумом, ще й сьогодні можна прослідкувати як готика змінюється пануючим на той час у Європі ренесансом.
  Замок має три високі прямокутні башти: В'їзної, Стирової та Владичої.Замок є незмінною окрасою міста Луцька. На його території постійно проводяться різноманітні культурні заходи - фестивалі, концерти, виставки, лицарські турніри.
Будинок Химер
  Окрім замку Любарта у місті є ще одна цікава споруда, яку встигли назвати ще одним замком. Вона розташована у старій частині міста на березі річки Стир. Насправді це власний будинок-майстерня місцевого скульптора Миколи Голованя, який він оздоблює уже 20 років. Хижі звірі, птахи, інші істоти - тут можна знайти усе. Будиночок відомий і постійно відвідуваний людьми. У працях скульптора сплітаються найрізноманітніші стилі. Це і готика, і ренесанс, і модерн, і безліч всього неповторного та вічного.
Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла
  Будівництво цього храму (а також колегіуму) відбувалося протягом 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Серед східних єзуїтських територій луцький костел є найбільшим. Спочатку архітектура була ренесансною, потім частково бароковою і класицистичною. Загалом храм є тринавною хрестовокупольною базилікою на основі грецького хреста з обхідними галереями та двома вежами на кутах головного фасаду. Головний фасад є найбагатшим за композиційною грою об'ємів, площин і кількістю осей. Центральною є скульптура Божої Матері, яка стоїть на земній кулі та бореться зі змієм. На нижньому ярусі обабіч входу знаходяться скульптури Петра і Павла.
Монастир бригіток
  Він постав на місці палацу Радзівілів у 1624 році й проіснував до травневої пожежі 1845 року, яка поширилася від нього на все місто. Після цього монастир скасували, а його будівлі пристосували під окружну в'язницю, відому сьогодні як "луцька тюрма", в якій 23 червня 1941 року енкавидисти протиправно розстріляли близько двох тисяч волинян. Зараз тут знаходяться Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир, Українська Православна Церква Київського Патріархату. 
Монастир шариток
  Пам'ятка архітектури національного значення. Шаритки (сестри милосердя) - це монахині особливого ордену, які мали відповідну медичну підготовку та доглядали за хворими. Зараз це резиденція римо-католицького єпископа. Тут знаходиться Мальтійська служба допомоги.
Луцький історико-культурний заповідник „Старий Луцьк”
  Серед 458 міст України Луцьк привертає увагу своєю особливою минувшиною. Відправною ж топографічною точкою буття нашого міста в просторі і часі є найстаріша його дільниця, що охоплює історико-культурний заповідник "Старий Луцьк”, заснований 1985 року.
  Площа заповідника відносно невелика – близько 40 га. Але на цьому  обшарі  можна побачити і оцінити багато древніх пам’яток  матеріальної культури. І перш за все, це Верхній замок – реліктове творіння часів середньовіччя. Замок зараз – не тільки музеї, виставки, діючі моделі старовинної зброї і устаткування. Він також є своєрідною  культурною сценою  нашого міста, де   проходять  різноманітні фестивалі, шоу, конкурси, концерти і, звичайно,  рицарські турніри.
  Верхній замок або Замок Любарта - головна пам’ятка столиці Волині, Луцька. Це єдина з українських фортець, яку бачив чи не кожен житель країни. Хоча б тому, що тримав у руці купюру в 200 гривень. 28-метрова В’їзна башта Луцького замку місце на звороті банкноти заслужила.